РОЗВИТОК СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ , ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

РОЗВИТОК СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ , ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1.Пріоритети та переваги у вихованні на сучасному етапі.

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Однак останніми роками змінилися пріоритети державної політики. Перевага надається вихованню дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування у родині (усиновлення, опіка/піклування, передача на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

Забезпечення та додержання прав дітей визначає майбутнє Української держави. Конвенція ООН про права дітей першою кинула стереотипам минулого виклик – визнала дитину самостійним суб’єктом права, а її інтереси пріоритетними щодо потреб суспільства.

Починаючи з 2005 року в Україні розпочато реформування державної системи захисту прав дітей, основними напрямками якої є:

- розвиток сімейних форм виховання дітей, що не мають батьківської опіки;

- реформування державної системи влаштування таких дітей;

- підтримка сімей, які знаходяться в складних життєвих обставинах;

- створення умов для реінтеграції дітей в сімейне оточення.

Відповідно до чинного законодавства, одним із найпріоритетніших завдань ССД КМР є забезпечення виключно сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Фахівці зобов’язані визначити найоптимальніші шляхи вирішення проблем у відповідності до індивідуальних проблем кожної дитини та влаштувати її на виховання у сім’ю опікунів, піклувальників, національного усиновлення, прийомну сім’ю, ДБСТ. Поряд з цим, важливим, в роботі служби, залишається запобігання поширенню сирітства, максимальне збереження біологічної родини, а також забезпечення належного захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт, дітей ПБП.

Для дитини родина у переважній більшості випадків виступає першим і основним компонентом середовища, у якому безпосередньо відбувається її фізичний, психічний, емоційний, інтелектуальний та соціальний розвиток. Цілком очевидно, що одним із першочергових завдань державної політики, як взагалі так і на місцевому рівні, у сфері захисту прав дітей є створення належних умов для забезпечення реалізації права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зростати в родинному оточенні, які з тих чи інших причин перебувають поза межами сімейного виховання.

На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.

2. СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ

Сімейні форми виховання, а це усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’і, дитячі будинки сімейного типу є тимчасовою формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Що таке усиновлення, прийомна сім’я, ДБСТ, опіка/піклування - ?

Усиновлення – є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

Прийомна сім’я (далі - ПС) - сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

Опіка та піклування над дітьми в Україні — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

Держава взяла на себе забезпечення фінансової підтримки прийомних дітей, навчання та підвищення кваліфікації прийомних батьків, соціальне супроводження. За цими дітьми зберігаються всі пільги, які передбачені законодавством для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Прийомні діти, вихованці ДБСТ . Пільги та державні гарантії:

· Прийомні діти та вихованці перебувають у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

· Фінансування ПС і ДБСТ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

· За прийомними дітьми, дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

· Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.

· Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, прийомних дітей та вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

· Обласні, районні, міські державні адміністрації забезпечують щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній ПС або в одному ДБСТ, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку (ЗУ«Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).

Прийомні батьки, батьки-вихователі є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей .

Прийомні батьки та батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки з метою підвищення батьківського потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Прийомним батькам та батькам-вихователям виплачується грошове забезпечення, яке становить 35% від розміру державної соціальної допомоги на дітей-сирті та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4. Хто може бути прийомними батьками або батьками-вихователями ?

Прийомними батьками та батьками-вихователями можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

· не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;

· визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

· позбавлена батьківських прав;

· була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;

· за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

· перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

· зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;

· страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

· була засуджена за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Не можуть бути прийомними батьками, батьками - вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

5. ОФОРМЛЕННЯ КАНДИДАТІВ ДЛЯ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Кандидати у прийомні батьки, батьки - вихователі подають до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, такі документи:

· копії паспортів кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;

· довідка про склад сім’ї (форма N 3);

· копія свідоцтва про шлюб;

· довідка про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

· довідка про доходи потенційної прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку;

· письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчена нотаріально або написана у присутності спеціаліста центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та засвідчена у відповідному порядку.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, батьками - вихователями в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Проведення навчань для кандидатів в прийомні батьки та батьки-вихователі з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування заплановано на кожний місяць. Навчання проводяться по мірі формування груп за поданням місцевих центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на базі обласного центру. Як правило навчання проводяться в тренінговій формі та передбачають зустрічі з досвідченими тренерами обласного центру, спеціалістами інших структур, які працюють з дітьми.

Основні питання, які розглядаються в процесі навчання:

· Психологічні та вікові особливості розвитку й поведінки дітей, які влаштовуються до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;

· Поведінка прийомних батьків та дітей без батьківської опіки під час адаптації дитини в сім’ї;

· Проблеми і потреби прийомних дітей та дітей-вихованців; ризики сім’ї, яка бере на виховання дитину, позбавлену батьківського піклування;

· Методи виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

· Допомога дитині, яка влаштовується до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу пережити минуле;

· Допомога спеціалістів під час функціонування прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу;

· Нормативно-правове забезпечення;

· Права та обов’язки прийомних батьків та батьків-вихователів.