Інклюзивне навчання у школі: кроки до успішного початку‼️

☑ ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

Алгоритм створення інклюзивного класу:

1. Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини.

2. Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в його закладі.

3. Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.

4. За необхідності в штатний розпис закладу потрібно внести зміни, наприклад, ввести додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів.

5. Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї команди.

☑ Нюанси створення інклюзивного класу:

1. Відповідно до пункту 1 статті 20 закону “Про освіту”, заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні або спеціальні групи і класи для навчання дітей з ООП. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків (інших законних представників) інклюзивна група або клас утворюється обов’язково.

2. Для учнів з ООП, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на підставі письмового звернення батьків (інших законних представників) можуть створюватися інклюзивна або спеціальна група продовженого дня. Детальніше про це можна прочитати в Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних ЗЗСО (наказ МОН від 25 червня 2018 року №677).

3. Щоб утворився інклюзивний клас, необхідно, аби батьки написали заяву в школі та подали витяг ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини. Якщо в батьків є тільки витяг від лікарсько-консультативної комісії, то це не є підставою для організації інклюзивного навчання. Також можуть додаватись інші документи, передбаченні Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної повної середньої освіти (наказ МОН від 16 квітня 2018 року №367).

4. В ІРЦ можуть звернутися батьки або інші законні представники дитини, які відчувають занепокоєння щодо її розвитку, незалежно, чи в неї є певний діагноз і / або інвалідність. Комплексне оцінювання* може проводитися як за ініціативи батьків, так і за рекомендацією педагогів, які працюють у ЗЗСО з такою дитиною, але виключно на підставі заяви батьків. Його не можна проводити примусово.

* У законодавстві використовується слово “оцінка” на позначення проходження тестування в ІРЦ. З погляду правил української мови це неправильно, адже оцінка – це те, що з’являється після оцінювання. Тому цьому тексті ми використовуємо слово “оцінювання”.

5. Висновок ІРЦ про комплексне оцінювання має рекомендаційний характер. Відповідно до статті 55 закону “Про освіту”, батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, різновид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.

6. Термін дії висновку ІРЦ не визначений, але повторне комплексне оцінювання може проводитися, коли дитина переходить від закладу дошкільної освіти до закладу загальної середньої освіти. Також, за рекомендацією команди психолого-педагогічного супроводу в разі виникнення індивідуальних освітніх потреб під час навчання або, навпаки, коли в дитини високі успіхи в навчанні й потрібно переглянути індивідуальну програму розвитку.

7. Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, то повторно проходити ІРЦ і писати заяву на відкривання інклюзивного класу перед кожним роком навчання не потрібно.

8. Якщо фахівці, які працюють із дитиною з ООП в школі, не бачать прогресу або не впевнені, що витяг ІРЦ правильний і, на їхню думку, потрібно проводити інші корекційно-розвиткові заняття або в іншій кількості, то самостійно ці зміни команда психолого-педагогічного супроводу ввести не може. Для цього потрібно спрямувати батьків на повторне комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку дитини до ІРЦ.

Є лист МОН від 16.06.2020 року №1/9-328 “Щодо методичних рекомендацій з організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини”. Згідно з ним, щоби підтвердити або змінити висновок про комплексне оцінювання, має збиратися консиліум, до якого рекомендують залучити представника органу управління освітою, методиста обласного РЦПІО, фахівців ІРЦ, практичного психолога, який має міжнародний сертифікат, педпрацівників ЗЗСО, корекційних педагогів спеціальних ЗЗСО (за потреби), фахівців сфери соціального захисту (за потреби), батьків або запропонованих ними фахівців, щоби це оцінювання було комплексним і правильним.

8. У Порядку організації інклюзивного навчання в ЗЗСО (постанова Кабміну 2011 року № 872 зі змінами в постанові від 9 серпня 2017 року №578) чітко вказано, що керівник ЗЗСО на підставі заяви батьків за підтримки відповідного органу освіти організовує клас з інклюзивним навчанням, створює матеріально-технічну базу, здійснює добір відповідних

"Відкриваємо інклюзивний клас. Як батькам пройти цей квест | Нова українська школа"

https://nus.org.ua/articles/vidkryvayemo-inklyuzyvnyj-klas-yak-batkam-projty-tsej-kvest/

"Тонкощі інклюзивного навчання. Відповідає керівниця директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН. Частина 4 | Нова українська школа

https://nus.org.ua/questions/tonkoshhi-inklyuzyvnogo-navchannya-vidpovidaye-kerivnytsya-dyrektoratu-inklyuzyvnoyi-i-pozashkilnoyi-osvity-mon-chastyna-4/

«Діти-дощу»

Аутизм- це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкуванням. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Розлади аутичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Психіатри виділяють такі ознаки аутизму у дитини:

1). Порушення мовлення. Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

2). Відсутність емоційного контакту з людьми. В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки,не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

3). Усамітнення. Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей, тому віддають перевагу усамітненню.

4). Напади агресії. Будь – яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей – аутистів може бути спрямована як на інших, так і на самих себе.

5). Слабкий інтерес до іграшок. Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить їй колесо, або прихильність тільки до однієї іграшки.

6). Стереотипність поведінки, страх змін. Діти – аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку у бік, вертіти щось тощо.

Що батьки можуть робити самостійно:

Підготувати себе, налаштуватись на плідну роботу. Батьки – це перші вчителі дитини у будь – якому випадку. Зберігайте спокій.

Ставитись до дитини з терпінням і повагою.

Максимально унеможливити проникнення до помешкання таких подразників, як, наприклад, занадто голосних звуків, різких запахів, яскравого світла; зробити ігри та іграшки безпечними.

Використовувати можливості арт – терапії. Співайте та читайте дитині, малюйте разом.

Чого не можна робити батькам:

Насильно нав’язувати власну волю,залякувати дитину.

Порівнювати дитину з іншими дітьми такого ж віку.

Здаватись, втрачати віру і надію.

Аутизм – це не вирок. Власне, у розвиненому суспільстві побутує думка про те, що аутисти- генії. Невміння контактувати з оточенням не означає браку розуму, таланту чи творчого мислення. Швидше навпаки, не відволікаючись на сторонні подразники, аутист може зосередитись на головному. Не варто забувати і про те, що особлива людина може бути особливою у всіх аспектах. Перегляньте біографії видатних людей з аутизмом – прототипа героя «Людини дощу» Кіма Піка, музиканта Метта Севеджа, айтішниці Сари Міллер, письменниці Темпл Гранден – і вам стане зрозуміло, що діти – аутисти можуть бути успішними.

Кiлькiсть переглядiв: 35

Коментарi