Як ми Семиполки прибирали

2016-04-10

9 квітня в нашій школі відбувся суботник, на який зібралося близько 20 дітей, 6 учителів та голова об'єднаної громади Олексій Васильович Христинченко.

Команда школярів під проводом вчителя біології Телендій Тетяни Миколаївни прибирали Леваду та садили там дерева. З нею працювали семикласники Петро Пашковський з молодшим братом Іваном (1 кл.), Охай Валерій, Булахо Георгій (7 кл.), Комар Нікіта (3 кл.) та Петрівський Артем (2-Б кл.)

На стадіоні самостійно прибирали сміття семикласники: Дарина Ільчук, Аня Свенціцька, Морозов Максим, Гречко Андрій та Яна Плекан.

Команда Заципанюк Лідії Миколаївни прибрали біля пам'ятників: Полеглим під час 2-ї світової війни та Жертв Голодомору. Там же діти посадили декоративні кущі.

Тут працювали шестикласники Каріна Садулаєва, Катя Наливайко, Аня Малій, Тельман Ширулієв.

Поживил Лідія Миколаївна прибирала біля траси та зупинки неподалік від кафе "Півник". З нею активно трудилася восьмикласниця Настя Шевцова.

Вчитель географії Чепурна Галина Анатоліївна та педагог-організатор Богуславська Анастасія Ігорівна очолили команду, яка прибирала сміття по дорозі від школи до зупинки "Семиполки". З нами були семикласники Настя Стрілець і Тимченко Віталій, шестикласник Ілля Христинченко, десятикласник Юра Іващук.

На шкільному подвір'ї та стадіоні зі своєю командою активістів прибирав учитель фізкультури Корчевський Віктор Леонідович.

Голова об'єднаної громади Олексій асильович Христинченко допоміг не лише транспортом (для того, щоб ми могли вивезти зібране сміття на свалку), але й сам тягав і вантажив спиляні та накидані вздовж дороги гілки, збирав сміття на рівні з усіма.

Загалом за 3 години (з 10:15 до 13:00) ми зібрали та вивезли два причепи сміття.

Найбільше сміття збирають навколо себе так звані "нічийні" будинки - недлоглянуті садиви, в яких ніхто не живе. Так, на Базарній площі на подвір'ї будинку біля колишньої церкви ми вигребли купу пляшок, старі целофани та навіть кілька шприців.

Треба сказати, що у нашому селі смітять не діти, а дорослі. Так, ми майже не знаходили фантики від цукерок, жуйок, морозива, натомість справжньою бідою виявилася величезна купа недопалків, які дорослі люди дозволяють собі кидати де їм заманеться.

Люди, які зустрічалися нам дорогою, дякували за небайдужість, обіцяли також вийти на суботник і поприбирати біля своїх дворів. Деякі казали, що таке прибирання - це марно, бо знову накидають. Ми ж відповіли, що люди, які стільки трудилися для того, щоб наше село стало чистішим, накидати точно не будуть.

Сподіваємося, ми подали гарний приклад, і наступного разу нас буде більше!