Олександр Грицай - герой, який загинув в АТО, наш випускник

2016-02-04

ГРИЦАЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Розвідник та кулеметник, учасник АТО (25 батальйон територіальної оборони «Київська Русь»), нагороджений посмертно Орденом за мужність ІІІ ступеню.

Олександр Грицай народився 1978 року в с. Семиполки у сім’ї трудівників місцевого птахорадгоспу.

У 1995 році закінчив Семиполківську школу. Його класним керівником була Шамрай Любов Сергіївна. Після закінчення школи вступив до Боярського сільськогосподарського технікуму на спеціальність «Агроном захисту рослин». Після закінчення технікуму добровільно пішов служити до армії. У 2002 році вступив до Ніжинського університету на історико-правознавчий факультет.

Олександр Васильович працював бригадиром колгоспу «Семиполківський» та міліціонером 1-ї роти 1-го батальйону міліції Управління охорони Київського метрополітену.

З 3 червня 2014 року знаходився на Донеччині в обороні м. Дебальцево. Служив кулеметником та розвідником у 25 батальйоні територіальної оборони «Київська Русь».

Олександр Грицай загинув 6 лютого 2015 року від кулі снайпера, коли рятував свого товариша на полі бою. Вдома у Олександра Васильовича залишилася дружина та 10-річна донька.

26 лютого 2015 року Олександра Грицая посмертно нагородили Орденом за мужність ІІІ ступеню. Влітку 2015 року на Семиполківському НВК відкрито меморіальну дошку пам’яті героя.

Ми гордимося своїм випускником та безмежно вдячні за ту високу ціну, яку він заплатив за наше мирне життя, за свободу своєї батьківщини-України.

Герої на вмирають! Вони вічно живуть в наших серцях.

БОЇ ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ

Бої за Дебальцеве проводилися в рамках операції захисту кордонів України від російської агресії.

Нагадаємо, у березні 2014 року збройні формування, яких на той час Російська Федерація не визнавала своїми воїнами (тож вони підпадають під визначення «терористи», згідно міжнародного права) зайняли адміністративні будівлі Кримської автономії України. Після псевдо-референдуму відбулася анексія Росією Кримського півострова та водночас грубе порушення Будапештського меморандуму.

У квітні 2014 року російські військові разом з терористичними банд формуваннями почали захоплювати території на Донеччині та Луганщині. Так почався російсько-український конфлікт, так звана антитерористична операція (АТО).

Одним з ключових пунктів, які захищали українські військові, був великий залізничний вузол – місто Дебальцеве. Захоплення російськими військами Дебальцевого могло відкрити шлях терористичний військ на Харківщину.

Порушуючи мінські домовленості та застосовуючи важку артилерію, терористам вдалося перекрили так звану "дорогу життя" – трасу М-103, за якою українські війська, що оборонялися під Дебальцеве, отримували боєприпаси і пальне, в результаті чого утворився так званий «Дебальцевський котел». 18 лютого 2014 року, за наказом президента Петра Порошенка, почалося відведення частин ЗСУ з-під Дебальцеве. Свідчення очевидців говорять про те, що вихід з оточення був складним, погано організованим та проходив з надважкими боями.