МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти, культури, молоді та спорту

Калитянської селищної ради

Освітня програма

Семиполківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад»

Калитянської селищної ради

Броварського району Київської області

на 2018/2019 навчальний рік

Схвалено: засідання педагогічної ради протокол № 10 від «14» червня 2018 р. Затверджено: Директор закладу загальної середньої освіти _____ Б.П.Григор’єв

Освітня програма набирає чинності та вводиться в дію з 01.09.2018 р.

(наказ № 133 від 29.08.2018 р.)

освітня програма

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Дошкільна освіта є невід’ємним складником системи освіти в Семиполківському навчально-виховному комплексі.

Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. Діти старшого дошкільного віку обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

Дошкільний навчальний заклад налічує три групи : молодша, середня та старша, у складі яких виховується 73 дітей.

Навчальний план дошкільного підрозділу на 2018-2019 навчальний рік розроблено на виконання закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах» та інструктивно-методичних рекомендацій МОН «Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018-2019 навчальному році» (лист № 1/9-386 від 19.06.2018 р.). Виконання інваріантної складової базового компоненту дошкільної освіти відбуватиметься за програмами:

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (авт. Білан О.І., Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.);

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (авт. кол. : Андрієтті О.О., Голубович О.П. та ін.).

Розподіл занять на тиждень у групах окреслений у додатку 1.

Структура 2018-2019 навчального року та режим роботи ДНЗ

Дошкільнийнавчальний заклад з 5-денним тижнем.

Навчальний рік в дошкільному підрозділі починається 1 вересня 2019 року, закінчується 31 травня 2019 року, літній оздоровчий період триває з 1 по 30 червня 2019 року, під час якого освітня робота формується відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Режим роботи дошкільного підрозділу - 10,5 годин (з 07:30 до 18:00).

Тривалість занять складає:

у групі молодшого дошкільного віку (четвертий рік життя) 15-20 хвилин;

у групі середнього дошкільного віку (п’ятий рік життя) - 20-25 хвилин;

у групі старшого дошкільного віку (шостий рік життя) – 25-30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями:

- для дітей молодшого дошкільного віку- 30 хв.;

- для дітей середнього дошкільного віку- 25 хв.;

- для дітей старшого шкільного віку – 20 хв.;

- фізкультурна хвилинка 3−5 хв.;

- фізкультурна пауза до 10 хв.

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Семиполківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів –ДНЗ» початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями конкретних очікуваних результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

- Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

- Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:

1-і класи

- Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів

- Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти";

- Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018 "Про завершення експертизи освітніх програм"

- Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 "Формувальне оцінювання учнів 1 класу"

2-4-і класи

- Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 2-4-х класів

- Наказ МОН України№407 від 20.04.2018 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня"

загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин по 1-х класах 805 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні, інформатики, іноземної та української мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Перелік освітніх галузей для 1-х класів, які працюватимуть за НУШ -1( програма О. Я.Савченко) Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Українська мова» - інтегрований курс «Навчання грамоти» (7 год/тижд.) . Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (2 год/тижд.). Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1 год/тижд.); фізкультурної — через навчальний предмет «Фізична культура» (3 год/тижд.); «Я досліджую світ» -інтегрований курс, який об’єднує природничу, громадянську й історичну. соціальну й здоров’язбережуваьну галузі (3 год/тижд.). Мета і завдання технологічної та інформативної галузей у 1-му класі реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології» ( 1год/тижд.).

Перелік освітніх галузей для 2-4-х класів

Освітня галузь "Мови і літератури" через окремі предмети "Українська мова (українська мова і літературне читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі" у 3-4-х класах.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується через окремі предмети «Музичне мистецтво" та «Образотворче мистецтво».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (якісний склад вчителів початкової освіти: по 33% вчителів вищої та першої кваліфікаційної категорії, 20% «старших учителів»;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності ( оновлені кабінети перших класів);

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

- Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

ІІ та ІІІ ступінь

Базова та повна загальна середня освіта

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Мистецтво

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на:

- підсилення предметів інваріантної складової;

- упровадження курсів за вибором;

- факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Так як школа має давні традиції та напрацювання природничо-математичного напряму, тому і навчальні плани побудовані на поглибленому вивченні предметів біотехнологічного профілю, з цього навчального року поглибленого вивчення української мови. Хоча організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів , зазначених у Типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогів природничих предметів ;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності згідно Положення про кабінети забезпечення здійснено лише природничих кабінетів;

якість проведення навчальних занять – якісний склад педагогічних працівників основної та старшої школи: 52,9 % педагогів вищої кваліфікаційної категорії, 11,8% «учителів-методистів» та 23,5% «старших учителів»;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторинг по семестрового бала.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням інклюзивно-ресурсного центру є інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах – 2-А, 3-А, 4-А, 5-Б класі.

II. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Перед школою поставлені такі основні цілі освітнього процесу:

забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Очікувані результати
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

- «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

- «Громадянська відповідальність»,

- «Здоров’я і безпека»,

- «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проектах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- урок формування компетентностей;

- урок розвитку компетентностей;

- Урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- Урок корекції основних компетентностей;

- Комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

ІІІ. Модель випускника

Випускник Нової української школи, і Семиполківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів –ДНЗ» зокрема – це особистість, громадянин-патріот та інноватор.

- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто зробить Україну в ХХІ столітті прогресивною, мирною, а українців - щасливими.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

IV. Навчальний план та його обґрунтування

Семиполківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» має таку структуру:

Дошкільний навчальний заклад: молодша, середня та старша ( підготовча) групи – 72 дітей;

Школа І-ІІІ ступенів налічує 20 класів. У школі навчається 352 учні.

Мова навчання – українська.

Режим навчання – п’ятиденний.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня ( 2-4 класи)», листа Міністерства освіти і науки України № 01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 2-4-х класах на 2018-2019 навчальний рік.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік:

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором , індивідуальні та групові заняття.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках № 2-3.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріанту складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, яка використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, індивідуальні заняття та консультації.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для 5-7, 9-Б класів – додаток № 4 та навчальний план для класів з поглибленим вивченням предметів: біології ( 8-Б, 9-А класи), української мови ( 8-А клас) – додатки № 5-6.

Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблений на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (для 10 класу) та наказу МОН України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (для 11 класу, Державний стандарт 2004 року).

3. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Навчальними планами старшої школи передбачено реалізація освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, яка використовується на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором , факультативи , індивідуальні та групові заняття.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, метою якої є забезпечення більш глибокої підготовки старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. За рішенням педагогічної ради в 10 класі вводиться вивчення предметів на профільному рівні (біологія та екологія) та інтегрований курс «Історія : Україна і світ», а в 11 класі продовжується біотехнологічний профіль.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня - додаток № 7-8.

Варіативна складова закладу освіти визначена з урахуванням особливостей освітнього процесу, індивідуальних освітніх потреб учнів, навчально-методичного та кадрового забезпечення.

У 1-х класах по 1 годині використано на навчання української мови для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період.

Для формування правової свідомості, навчання дітей правилам і законам мислення, формування вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, розвивати творчі здібності учнів, для надання можливостей учням школи підготувати себе до сприймання основ наук у основній та старшій школі в 2,3,4-х класах продовжують вивчати по 1 годині курсів за вибором «Логіка» та «Права дитини». З метою розвитку комунікативної та соціокультурної компетентностей вивчаються курси за вибором «Риторика» та «Зарубіжна література».

З метою розвитку творчих здібностей учнів та корекції знань виділено по 1 годині на індивідуальні та групові заняття в 2-А, 2-Б, 3-А, 4-А класах.

Для допрофільного навчання 8-А клас поглиблено вивчатиме українську мову (4 годин на тиждень), 8-Б, 9-А класи - біологію (по 4 години на тиждень).

Для забезпечення розвитку соціальної, комунікативної компетентностей, розширенню загального світогляду у пізнанні цінностей людського життя, формуванню в учнів стилю життя і поведінки, що забезпечують стійкий розвиток родини, громади впроваджено курс «Етика» ( 5-6 класи) та факультативні курси : «Розвиваючі ігри» ( 5 класи), « Шкільна риторика» (5-8 класи), « Сходинки до вершини «Я» (7 клас), «Психологія (10-11 класи).

Для пропедевтичного навчання, з метою формування навичок толерантного спілкування з представниками інших національних культур у 5-х, 7-9, 10 класах факультативно вивчається російська мова.

З метою поглиблення знань про рідний край, здійснення профорієнтаційного виховання у 9-Б класі вивчатиметься курс за вибором «Економічна та соціальна географія Київської області» та упроваджено факультативний курс «Обираю професію» (8 класи).

З метою розвитку творчих здібностей учнів, навичків дослідницької роботи продовжується факультативний курс «Основи науково-дослідницької роботи»

( 9-А клас).

З метою мотивації учнів до вивчення англійської мови у бік практичного спрямування, поглиблення знань з основ наук упроваджено факультативний курс «Англійська мова для ділового спілкування» в 10 класі та виділена 1 год./тиждень на індивідуальні заняття у 8-Б класі.

З метою підвищення якості та корекції знань учнів виділено додатковий час на індивідуальні заняття та консультації : по 1 год. на математику - в 6-х та 10 класах , українську мову - в 6-х, 9-Б класах.

Для поглиблення знань про сучасну картину світу, розуміння економічної європейської інтеграції в 11 класі впроваджено факультативний курс « Країни Європи на політичній карті світу».

Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, підготовки до державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання передбачено підсилення окремих предметів: по 0,5 год./тиждень на хімію в 10 класі та історію України в 11 класі та впроваджені факультативні курси: в 11 класі – по 0, 5 год./ тиждень «Основи генетики людини», Практикум з української мови ( «Практикум із синтаксу», «Орфографічний практикум»), у 10 класі - «Англійська мова для ділового спілкування».

У школі запроваджена інклюзивна форма навчання дітей з особливими потребами : у 2-А, 3-А, 4-А та 5-Б класах навчаються діти, яким передбачено створення відповідних умов: використання адекватних форм і методів навчально-виховної роботи, психолого-педагогічний супровід, співпраця з батьками (особами, які їх замінюють). Організація інклюзивного навчання відповідно Постанови Кабінету Міністрів №872 від 15 серпня 2011 року «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» п. 3, п. 12 та п. 14 та відповідно Постанови Кабінету Міністрів №88 від 14 лютого 2017 включає надання Інклюзивно-ресурсним центром дитині з особливими освітніми потребами корекційно - розвиткових занять, тому практичні психологи ведуть заняття «Корекція розвитку». Для кожного учня складено індивідуальний навчальний план у відповідності до вимог листа МОН № 1/9-325 від 14.06.2017 року.

Для дітей з особливими освітніми потребами згідно рекомендацій ЛКК та ІРЦ передбачена також індивідуальна форма навчання. Відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 встановлена така кількість годин на одного учня в тиждень: в 1-4 класах -10 год., 5-9 класах – 14 годин. Індивідульний навчальний план розробляється на основі навчального плану закладу освіти , що є складовою типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня , затвердженої наказом МОН України від 12.06.2018 № 627 , для учнів початкових класів - на основі Типового навчального плану початкової школи для розумово відсталих дітей з навчання українською мовою, затвердженого наказом МОН від 28.01.2014 № 80.

Гранична наповнюваність класів та поділ на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» , із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства Освіти № 572 від 09.10.2002 р., Наказом МОНмолодьспорту від 17.08.2012 №921, Наказом МОН від 08.04.2016 № 401. Згідно наказу здійснено поділ класів на 2 групи :

у 4-А, 7 класі при вивченні української та іноземної мови;

у 2-4, 5-7, 8-А, 9 класах при вивченні інформатики;

у 7 класі при вивченні трудового навчання.

Вивчення предмету «Захист Вітчизни» здійснюється окремо для хлопців і дівчат. Для дівчат за програмою «Основи медичних знань».

Зважаючи на матеріальну базу з предметів і спеціалізацію вчителів визначено такі варіативні модулі з інформатики, фізичної культури та трудового навчання:

з інформатики у 10 класі: «Основи електронного документообігу» ;

з фізичної культури у 5-11 класах: «Баскетбол», «Легка атлетика» , «Волейбол», «Футбол»(5-8 кл.), «Гімнастика» (5-6 кл.), «Настільний теніс» (5-10 кл.) ;

з трудового навчання у 5-9 класах: «Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією», «Технологія виготовлення писанки» (5 кл.), «Технологія виготовлення народної ляльки», «Технологія вишитих виробів» (6 кл.), «Технологія вирощування рослин та догляд за ними», «Технологія виготовлення виробів в’язаних спицями» (7 кл.), «Технологія вишивання бісером» (8 кл.);

«Технології» : 11 класі базовий модуль – «Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини», варіативний – «Технологія матчворку».

Для предметів інваріантної складової, що не мають цілої кількості годин визначено перерозподіл тижневого навантаження предметів між семестрами

клас Назва предмета К-кість годин у І семестрі К-кість годин у ІІ семестрі
5 Українська мова 4 3
6 Українська мова 4 3
8 Історія України 2 1
9 Історія України 1 2
9 Географія 2 1
10 Захист Вітчизни 1 2
11 Захист Вітчизни 1 2
10 Географія 2 1
10 Мистецтво 1 2
10 Інформатика 2 1
11 Людина і світ 0 1
11 Астрономія 1 0
11 Художня культура 0 1

Передбачається відкрити дві групи продовженого дня - одна на базі 1-А класу, друга на базі 2-4-х класів - з наповнюваністю до 30 учнів.

Структура 2018-2019 навчального року та режим роботи НВК

Навчальний заклад з 5-денним навчальним тижнем.

У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018/2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – Днем знань і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою :

І семестр – з 01 вересня по 29 грудня;

ІІ семестр – з 14 січня по 24 травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули :

осінні з 29 жовтня по 04 листопада,

зимові з 31 грудня по 13 січня,

весняні з 25 березня по 31 березня.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців ) у системі загальної середньої освіти, затвердженого МОН України від 30.12.2014 № 1547 у випускних класах навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації, для випускників 11 класу у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відділом освіти, культури, молоді та спорту Калитянської селищної ради можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймається навчальним закладом на засіданні педагогічної ради.

Навчальні екскурсії та навчальна практика проводяться згідно додатку до листа МОН України від 06.02.08 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Режим роботи ЗОШ:

Навчальні заняття в школі проводяться в одну зміну , розпочинаються о 8 год. 30 хв. і закінчуються о 15 год. 05 хв.

Тривалість уроків:

· у 1-х класах – 35 хвилин;

· у 2-4 класах – 40 хвилин;

· у 5-11 класах – 45 хвилин.

Тривалість перерв – по 10 хв., після 3-го і 4-го уроків по 20 хв.

Для учнів 11 класу передбачається проведення 24 травня 2019 р. свята останнього дзвоника .

Вручення документів про освіту передбачається для випускників 9 класу орієнтовно 14 червня, 11 класу – 25 червня 2019 р. на урочистих зборах.

Загальна тривалість навчального року для учнів школи І ступеня складає 175 робочих днів, ІІ-ІІІ ступенів – 190 робочих днів.

V. Особливості організації освітнього процесу

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,

- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

VI. Показники реалізації освітньої програми

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Додаток №1

Розподіл занять на тиждень

у дошкільній ланці

Складено відповідно до освітньої програми для дітей від 2 до 7 років

«Українське дошкілля» та для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
друга молодша (від 3 до 4 років) середня (від 4 до 5 років) старша (від 5 до 6 (7) років)
Ознайомлення із соціумом 2 2 3
Ознайомлення з природним довкіллям 1 1 2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, театральна, образотворча тощо) 4 5 5
Логіко-математичний розвиток 1 1 2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 3 3 3
Здоров’я та фізичний розвиток* 3 3 3
Загальна кількість занять на тиждень 11 12 15
Максимальна кількість занять на тиждень 12 13 17
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)** 3 4 6,25

Додаток № 2

до освітньої програми школи І ступеня

Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання для 1-х класів,

відповідно НУШ -І додатка 1 до наказу № 268 від 21.03.2018

Назва освітньої галузі Назва навчального предмета Кількість годин на тиждень
1-А клас 1-Б клас разом
Мовно-літературна (українська мова) Українська мова 7 7 14
Іншомовна Іноземна мова (англійська) 2 2 4
Математична Математика 4 4 8
Я досліджую світ 3 3 6
Природнича
Соціальна і здоров’я-збережувальна
Громадянська та історична
Технологічна Дизайн і технології 1 1 2
Інформатична
Мистецька Мистецтво 2 2 4
Фізкультурна Фізична культура 3 3 6
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 20 20
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 2
Підсилення предмету: українська мова 1 1 2
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 23 46

Додаток № 3

до освітньої програми школи І ступеня

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

відповідно таблиці 1 до наказу МОН України № 407 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
2-А 2-Б 2-В 3-А 3-Б 4-А 4-Б разом
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 7 7 7 7 7 7 7 49
Іноземна мова (англійська мова) 2 2 2 2 2 2 2 14
Математика Математика 4 4 4 4 4 4 4 28
Природознавство Природознавство 2 2 2 2 2 2 2 14
Суспільствознавство Я у світі - - - 1 1 1 1 4
Мистецтво Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво 1 1 1 1 1 1 1 7
1 1 1 1 1 1 1 7
Технології Трудове навчання 1 1 1 1 1 1 1 7
Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 7
Здоров'я і фізична культура Основи здоров'я 1 1 1 1 1 1 1 7
Фізична культура 3 3 3 3 3 3 3 21
Усього 20+3 20+3 20+3 21+3 21+3 21+3 21+3 144 +21
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 2 2 2 2 2 2 2 14
Індивідуальні заняття 1 1 1 1 4
Курс за вибором : Математика. Логіка 1 1 2
Курс за вибором : Риторика 1 1 2
Курс за вибором : Зарубіжна література 1 1 1 1 1 5
Курс за вибором : Права дитини 1 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 22 22 22 23 23 23 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 25 25 25 26 26 26 26 179

Додаток № 4

до освітньої програми школи ІІ ступеня

Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

відповідно таблиці 1 до наказу МОН України №405 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5-А 5-Б 6-А 6-Б 7-А 9-Б разом
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 3,5 3,5 2,5 2 18,5
Українська література 2 2 2 2 2 2 12
Іноземна мова 3 3 3 3 3 3 18
Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2 12
Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1 1 1,5 6,5
Всесвітня історія 1 1 1 1 4
Основи правознавства - - - - - 1 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 1 1 - 5
Образотворче мистецтво 1 1 1 1 1 - 5
Мистецтво - - - - - 1 1
Математика Математика 4 4 4 4 - 12
Алгебра - - - - 2 2 4
Геометрія - - - - 2 2 4
Природо-знавство Природознавство 2 2 - - - - 4
Біологія - - 2 2 2 2 8
Географія - - 2 2 2 1,5 7,5
Фізика - - - - 2 3 5
Хімія - - - - 1,5 2 3,5
Технології Трудове навчання 2 2 2 2 1 1 10
Інформатика 1 1 1 1 1 2 7
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 6
Фізична культура 3 3 3 3 3 3 18
Разом 23,5+3 23,5+3 26,5+3 26,5+3 28+3 30+3 176
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 3,5 3,5 2,5 3 19,5
Курси за вибором : «Економічна та соціальна географія Київської області» Етика 1 1 1 1 0,5 0,5 4
Факультативи : Шкільна риторика Російська мова Розвиваючі ігри Сходинки до вершини «Я» 0,5 1 1 0,5 1 1 0,5 0,5 0,5 1 1 1 2,5 4 2 1
Індивідуальні заняття: Українська мова Математика 1 1 1 1 1 0,5 3 2,5
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 28 31 31 32 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 27+3 30+3 30+3 30,5+3 33+3 195,5

Додаток №5

до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план

класів з поглибленим вивченням української мови з

українською мовою навчання

відповідно таблиці 8 до наказу МОН України від 20.04.2018 № 405

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень
Мови і літератури Класи 8-А
Українська мова 2
Українська література 2
Іноземна мова 2
Зарубіжна література 2
Суспільствознавство Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Основи правознавства -
Мистецтво Мистецтво 1
Математика Математика -
Алгебра 2
Геометрія
Природознавство Природознавство -
Біологія 2
Географія 2
Фізика 2
Хімія 2
Технології Трудове навчання 1
Інформатика 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1
Фізична культура 3
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5
Поглиблене вивчення Українська мова 2
Курс за вибором: Практикум з правопису української мови Факультативний курс : Шкільна риторика 1 0,5
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2
Факультатив : Обираю професію Індивідуальні заняття з фізики хімії 1 0,5 0,5
Гранично допустиме навантаження 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 33+3

Додаток №6

до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план класів

з поглибленим вивченням біології

відповідно таблиці 8 до наказу МОН України № 405 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8-Б 9-А разом
Мови і літератури Українська мова 2 2 4
Українська література 2 2 4
Іноземна мова 2 2 4
Зарубіжна література 2 2 4
Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5 3
Всесвітня історія 1 1 2
Основи правознавства - 1 2
Мистецтво Мистецтво 1 1 2
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
Математика Математика - -
Алгебра 2 2 4
Геометрія 2 2 4
Природознавство Природознавство - -
Біологія 2 2 4
Географія 2 1,5 3,5
Фізика 2 3 5
Хімія 2 2 4
Технології Трудове навчання 1 1 2
Інформатика 2 2 4
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 2
Фізична культура 3 3 6
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3 6,5
Поглиблене вивчення: біологія 2 2 4
Основи науково-дослідницької роботи 1+1* 2
Обираю професію 1 1
Разом 31+3 32+3 69
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 *1 3
Факультатив: Шкільна риторика 0,5 -
Факультатив: Російська мова 1 -
Індивідуальні заняття з англійської мови 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3 72

Додаток № 8

до освітньої програми ІІІ ступеня

Навчальний план

з українською мовою навчання

для класу біотехнологічного профілю

відповідно таблиці 7 до наказу МОН України № 406 від 20.04.2018

Предмети Кількість годин на тиждень у 11 класі
Українська мова 1
Українська література 2
Іноземна мова 3
Зарубіжна література 1
Історія України 1,5*
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта: економіка 1
людина і світ 0,5
Художня культура 0,5
Алгебра 3
Геометрія 2
Астрономія 0,5
Біологія 5
Фізика 2
Хімія 2
Екологія 2
Технології 1
Інформатика 2
Фізична культура* 2
Захист Вітчизни 1,5
Разом 34,5
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 3,5
*Підсилення предметів:
Історія 0,5
Факультативи:
Психологія 1
Практикум з української мови 1
Країни Європи на політичній карті світу 0,5
Біологія : Основи генетики людини 0,5
Гранично допустиме навантаження на учня: 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38

Додаток №7

до освітньої програми ІІІ ступеня

Навчальний план

для 10 класу загальної середньої освіти

відповідно таблиць 1, 2 (скомбінований варіант)

до наказу МОН України № 408 від 20.04.2018

Предмети Кількість годин на тиждень у 10 класі
Базові предмети 27 ,5
Українська мова 2
Українська література 2
Зарубіжна література 1
Іноземна мова. Англійська мова 2
Історія: Україна і світ (експериментальний 3
Інтегрований курс)
Громадянська освіта 2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3
Біологія і екологія 5
Географія 1,5
Фізика і астрономія 3
Хімія 1,5*
Фізична культура1 3
Захист Вітчизни 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети 3
Інформатика, Технології 1,5 1,5
Додаткові годинина профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 7,5
Профільний предмет: Біологія і екологія 3
*Підсилення базових предметів: Хімія 0,5
Курс за вибором: Психологія 1
Гранично допустиме навантаження на учня 33
Факультативні курси: Англійська мова для ділового спілкування Російська мова 1 1
Індивідуальні заняття з математики 1
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38
Кiлькiсть переглядiв: 133

Коментарi